Об'єднана єврейська община України проводить моніторинг, фіксацію та запобігання випадків прояву антисемітизму і нетерпимості до євреїв в Україні.

Будь-який єврей, постраждалий від антисемітизму, може зателефонувати на єврейську гарячу лінію України «910» для отримання всебічної допомоги.

У своїй діяльності Об'єднана єврейська община України керується міжнародним визначенням антисемітизму. Ми використовуємо цей термін у зв'язку з тим, що українська нормативно-правова база не містить визначення антисемітизму, а відповідно і переліку дій, які можуть бути кваліфіковані як його прояви. У зв'язку з цим ОЄОУ повністю підтримує ініціативу Посла Ізраїлю в Україні Джоеля Ліона прийняти міжнародне визначення антисемітизму.

26 травня 2016 року на пленарному засіданні IHRA у Бухаресті було постановлено прийняти визначення антисемітизму, яке було визнане міжнародним співтовариством. У 2017 році це визначення схвалив Європарламент.

Згідно із запропонованим IHRA формулюванням, антисемітизм - це певне сприйняття євреїв, яке виражається в ненависті по відношенню до них. Словесні і фізичні прояви антисемітизму спрямовані проти євреїв і не євреїв та/або проти їх власності, проти єврейських громад і організацій та релігійних установ.

Сучасні приклади антисемітизму в суспільному житті, засобах масової інформації, школах, на робочих місцях та в релігійній сфері, можут, з урахуванням загального контексту, включати:

• заклики, виправдання або сприяння вбивств євреїв чи нанесення їм шкоди, в ім'я радикальної ідеології або екстремістських релігійних поглядів;
• вислів брехливих, нелюдських, демонізуючих або стереотипних тверджень про євреїв загалом чи про владу євреїв (міф про всесвітню єврейську змову чи про те, що євреї контролюють ЗМІ. економіку, владу та інші соціальні установи);
• приписування євреям відповідальності за реальні чи надумані проступки окремих єврейських індивідуумів або груп, або за дії, вчинені неєвреями;
• заперечення факту, масштабів, механізмів або навмисності геноциду єврейського народу, вчиненого націонал-соціалістичною Німеччиною, її прихильниками і спільниками під час Другої світової війни (Голокост);
• звинувачення євреїв як народу і Ізраїлю як держави у винаході та перебільшенні масштабів Голокосту;
• звинувачення єврейських громадян у лояльності до держави Ізраїль або в перевазі інтересів євреїв у всьому світі інтересам власної країни.
• Відмова єврейському народу в його праві на самовизначення, наприклад, заявами про те, що існування Держави Ізраїль має расистський початок;
• Застосування подвійних стандартів, вимагаючи поведінки, якої не очікують або не вимагають від інших демократичних країн;
• Використання символів або зображень, пов'язаних з класичним антисемітизмом (наприклад, звинувачення євреїв у вбивстві Ісуса, кривавий наклеп) для характеристики Ізраїлю та ізраїльтян;
• Порівняння сучасної ізраїльської політики з політикою нацистів;
• Залучення євреїв до колективної відповідальності за дії Держави Ізраїль.

22 вересня 2021 року Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект "Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні", його підтримали 283 народних депутати. Автором законопроекту виступив народний депутат Максим Бужанський, а співавторами виступили 49 народних депутатів України. 7 жовтня 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон "Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні" №1770-IX.

Як було зазначено вище, українське законодавство не містить конкретного визначення терміну «антисемітизм». Окремі питання протидії та заборони будь-яких проявів ксенофобії та антисемітизму (як її форми) містяться в деяких нормативних актах. В першу чергу це основний Закон держави - Конституція України. Вона закріплює засади рівності прав громадян, незалежно від їх расової або релігійної приналежності.

Згідно із Конституцією України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ст. 25).

Також Кримінальний кодекс України містить дві статті, які можуть бути застосовані у випадках проявів антисемітизму.

Стаття 442 Кримінального кодексу України дає таке визначення геноциду - діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі або шляхом насильницької передачі дітей з однієї групи в іншу.

Стаття 161 Кодексу такоє говорить про умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.