Протидія
антисемітизму
в Україні

Що таке антисемітизм?

Згідно із Законом України №1770-IX, антисемітизм — це певне сприйняття євреїв, що виражається як ненависть до євреїв. Риторичні та фізичні прояви антисемітизму спрямовані на євреїв чи неєвреїв та/або їхню власність, установи й релігійні місця єврейської общини.

Закон також визначає основні прояви антисемітизму. До них належать:

• заперечення права осіб єврейського походження на самоідентифікацію;
• заклики до вбивства або заподіяння шкоди особам єврейського походження, приховування чи виправдання таких дій;
• поширення неправдивих відомостей, ненависницьких та озлоблюючих заяв про осіб єврейського походження;
• публічне покладання на євреїв колективної відповідальності за реальні чи вигадані правопорушення, вчинені окремою людиною або групою осіб;
• нетерпимість до осіб неєврейського походження, яких сприймають як євреїв;
• заклики до антисемітизму.

Українське визначення ґрунтується на міжнародному підході до розуміння антисемітизму. 26 травня 2016 року Міжнародний альянс пам’яті Голокосту — IHRA — ухвалив робоче визначення антисемітизму та перелік прикладів його сучасних проявів. При цьому визначення IHRA є саме робочим і юридично необов’язковим. У 2017 році це визначення схвалив Європарламент.

Перелік IHRA ширший за перелік, безпосередньо наведений у Законі України №1770-IX. Зокрема, серед можливих проявів антисемітизму IHRA окремо зазначає, з урахуванням загального контексту:

• заперечення факту, масштабів, механізмів або навмисності Голокосту;
• звинувачення євреїв як народу або Держави Ізраїль у вигадуванні чи перебільшенні Голокосту;
• звинувачення єврейських громадян у більшій лояльності до Ізраїлю чи інтересів євреїв у всьому світі, ніж до власної країни;
• заперечення права єврейського народу на самовизначення;
• застосування до Ізраїлю подвійних стандартів, яких не вимагають від інших демократичних держав;
• використання образів і символів класичного антисемітизму для характеристики Ізраїлю чи ізраїльтян;
• порівняння сучасної політики Ізраїлю з політикою нацистів;
• покладання на євреїв колективної відповідальності за дії Держави Ізраїль.

Антисемітизм у законодавстві України

Основою захисту від дискримінації в Україні є Конституція України. Стаття 24 Конституції встановлює рівність громадян перед законом і забороняє привілеї або обмеження, зокрема за ознаками раси, етнічного походження та релігійних переконань.

До ухвалення спеціального законодавства про антисемітизм протидія його проявам у кримінально-правовій площині здійснювалася насамперед на підставі статті 161 Кримінального кодексу України. Вона передбачає відповідальність за умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, приниження національної честі й гідності, а також пряме або непряме обмеження прав громадян за відповідними ознаками.

Ідею ухвалення в Україні окремого закону, який визначав би поняття антисемітизму та встановлював правові засади протидії йому, запропонувала Об’єднана єврейська община України у 2020 році.

На основі цієї ініціативи у Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт №5109 «Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні». Автором законопроєкту виступив народний депутат України Максим Бужанський, співавторами — ще 49 народних депутатів України.

22 вересня 2021 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт у цілому. За нього проголосували 283 народні депутати. 7 жовтня 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України №1770-IX «Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні».

Закон уперше закріпив на законодавчому рівні визначення антисемітизму, встановив перелік його проявів і прямо заборонив антисемітизм в Україні.

Одночасно із законопроєктом №5109 було підготовлено та зареєстровано законопроєкт №5110 «Про внесення змін до статті 161 Кримінального кодексу України для реалізації положень Закону України “Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні”».

Його метою було доповнити кримінальне законодавство прямою вказівкою на антисемітизм. 15 лютого 2022 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт у другому читанні та в цілому. Після ухвалення він отримав номер №2037-IX.

Закон №2037-IX доповнив частину першу статті 161 Кримінального кодексу України словами «прояви антисемітизму», тим самим прямо включивши антисемітизм до норми кримінального законодавства, яка передбачає відповідальність за розпалювання ворожнечі та ненависті, приниження національної честі й гідності та інші дискримінаційні дії.

Закон підписав Президент України Володимир Зеленський 14 квітня 2026 року, і він набрав чинності 15 квітня 2026 року.

Отже, з квітня 2026 року антисемітизм в Україні не лише має окреме законодавче визначення і прямо заборонений Законом №1770-IX, а й безпосередньо закріплений у статті 161 Кримінального кодексу України, що створює пряму підставу для кримінально-правової кваліфікації відповідних дій як проявів антисемітизму.